МЯУ-МЯУ мука Малоархангельск

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Алё, ребятушки и прочие мирные наркоманы! Сегодня я хочу вам рассказать про шальное приключение, которое случилось со мной, когда я решил купить мефедрон и покататься на кедах вместо обычных коньков по песку. Вы сейчас наверное подумали, что меня там поколотило, да? Ну да, дозвольте поспорить, с вами такое случиться могло. Безусловно, я залип на всякие закладки, забил на занудную реальность и решил окунуться в безумный мир наркотического экстаза. Угу, именно такое слово я искал, чтобы описать свою жизнь за последний месяц - дурбазол!

Началось все с того, что мой давний друг Колян, известный любителем желтенького с красивым прицветником на левой ноге, предложил мне попробовать свежую партию мефедрона. Хоть я и не был в восторге от идеи разносить свою голову на кусочки, но решил попробовать, так как считаю себя опытным наркоманом. Все дело в том, что у меня уже был опыт с марихуаной, барбиками и прочими дуряшками, так что знал, что надо ожидать. Но то, что случилось потом, я не мог и предположить!

Купив себе граммик мефедрона, я решил путешествовать по своему любимому парку на кедах. Да, в кроссовках вместо коньков! Ведь что такое коньки, друзья, если их можно было заменить на крутые спортивные кеды, да ещё и наркотическим экстазом? И да, я решил кататься по песку, потому что ведь стоять на обычном асфальте - это скучно, однако на песке можно чувствовать себя настоящим моржом!

Вот так я и отправился в свое путешествие по песчаному парку, с дурбазолом вкалывающим в моем кармане и кедами на ногах. Что я только не делал, чтобы найти идеальный способ употребления этого желтенького порошка! В итоге выбрал привычный способ - пыхнуть эту хрень.

Ощущения после первой закладки просто были офигительными! Я почувствовал себя живым, как будто парочка энерджайзеров взорвалась в моем мозгу! У меня разом ожило все тело, словно я проснулся после годичного сна. Кажется, я нашел свое идеальное вдохновение для создания новой шутки на сцене. Вот только одна мелочь меня смущала - кеды постепенно становились все меньше и меньше, словно они росли вместе со мной. Но кто обращает внимание на такие мелочи, когда ты просто наслаждаешься жизнью?

Прошло несколько часов, и я понял, что закладки начинают действовать менее интенсивно. Мысли были все более легкими и понятными, я чувствовал свою творческую жилку, как будто она сопровождала меня на каждом шагу. Оригинальные идеи для будущих выступлений прорывались аж из ушей! И даже кеды перестали меня тревожить, ведь, казалось, что они уже стали частью моего тела.

Вскоре я уже не катался на своих кедах, а парил в небе, словно наркотический Супермен в поисках новых приключений. Мне хотелось завладеть миром смеха, быть самым ярким и неординарным комиком во вселенной. Это был дурной трип, который не хотел заканчиваться!

Но, конечно же, пришел момент, когда закладки перестали действовать, и я оказался на земле, приспустив свои кеды на песке. Вокруг меня было все так же, обычные деревья, люди, которые спокойно прогуливались по парку. Я снова стал простым комиком на маленькой сцене, и кеды обрели свой привычный размер.

В итоге, напоследок могу сказать только одно - наркотики могут быть веселыми, но это не должно быть основой для счастливой жизни. Шутить и радовать людей можно и без дурных трипов. И даже если ты оказался на песке вместо сцены, всегда найдется способ снова подняться и продолжать свою красочную комедийную жизнь.